- напосістися
- див. напосідатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напосістися
Смотреть что такое "напосістися" в других словарях:
напосістися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
напосідатися — а/юся, а/єшся, недок., напосі/стися, ся/дуся, ся/дешся, док., розм. 1) Насідати, накидатися на кого , що небудь у великій кількості. 2) перен. Те саме, що напосідати 4), 5). 3) Чіплятися до кого небудь з докорами, обвинуваченнями і т. ін.; робити … Український тлумачний словник
натискати — I = натискувати, натиснути (на кого що й без додатка посилено вимагати чогось, чинити тиск на когось, добиваючись виконання чого н.), тиснути, налягати, напирати, пресинґувати, напосідати, напосісти, насідати, насісти, напосідатися, напосістися… … Словник синонімів української мови
навалюватися — 1) = навалитися (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), налягати, налягти, напирати, наперти; напосідати, напосісти, насідати, насісти (зазв. про дії людей) Пор. давити I, наступати I, 2) 2) = навалитися (накидаючись на… … Словник синонімів української мови
насідати — I = насісти (на кого й без додатка уперто приставати до кого н. з докорами, лайкою, звинуваченнями тощо), насідатися, насістися, напосідатися, напосістися; наступати, приступати, приступити (до кого й без додатка наполегливо вимагати, домагатися… … Словник синонімів української мови
чіплятися — I (до кого й без додатка використовувати щось як привід для звинувачення, докору тощо), займати, зайняти (кого), присікуватися, присікатися, прискіпуватися, прискіпатися, доскіпуватися, доскіпатися, наскіпуватися, наскіпатися, наскіпатися (на… … Словник синонімів української мови
напасти — I = нападати 1) (на кого що учинити збройний напад); нагрянути (перев. без додатка), налетіти, налітати, наскочити, наскакувати, у[в]дарити, у[в]даряти (перев. док., по кому чому, на кого що, а також без додатка раптово і стрімко); обрушитися,… … Словник синонімів української мови
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
